Гоженко Олена Анатоліївна, медичний директор санаторію «Одеса» Служби безпеки України. «Індивідуальний реабілітаційний план пацієнта із травмою спинного мозку в умовах стаціонарної реабілітації».

На науково-практичній конференції «Школа реабілітації 2023» поділилася реабілітаційним досвідом Гоженко Олена Анатоліївна, доктор медичних наук, професор, медичний директор санаторію «Одеса» Служби безпеки України.

Олена Анатоліївна виступила на тему: «Індивідуальний реабілітаційний план пацієнта із травмою спинного мозку в умовах стаціонарної реабілітації».

Санаторій «Одеса» Служби безпеки України приймає на реабілітацію пацієнтів з травмами спинного мозку з 2011 року, а з 2014 року взяв на себе відповідне навантаження замінивши профільні реабілітаційні установи Автономної Республіки Крим. «Приймали відомчих і не відомчих пацієнтів, а також тих, хто їхав на реабілітацію, поранених», — зазначила Олена Анатоліївна.

«Ми часто говоримо про склад фахівців, підготовку фахівців, роботу мультидисциплінарної команди та рідко говоримо про те, що є ще дві вимоги – реабілітаційні маршрути пацієнтів, які затверджені далеко не по всіх напрямках та про мультидисциплінарну команду, яка має складати індивідуальний план реабілітації (ІПР) пацієнт», — зауважила Олена Анатоліївна. Зазначила, що короткотривалі та довгострокові функціональні цілі визначаються шляхом розрахунку шкали ASIA пацієнтів з урахуванням медичного і соціального статусу й індивідуального плану реабілітації.

«Фізіотерапія на етапі реабілітації фокусується на завданнях, пов’язаних з руховими завданнями, таких як ходьба, штовхання інвалідного візка, перенесення і використання верхніх кінцівок. Активна м’язова діяльність, навантаження на кістки й кістковий скелет, в поєднанні з постійним контактом зі шкірою, здатні запобігти атрофії. Навіть пасивні рухи допоможуть уникнути фіброзу та атрофії м’язів», — розповіла Олена Анатоліївна.

Також звучали в доповіді питання щодо милиць та ортезів.

Вони дійсно допомагають забезпечити рух пацієнту. І якщо в пацієнтів немає порушень м’язів тазу – вони можуть ходити з ортезом або милицями без допоміжних засобів. Якщо сила чотириголового м’язу стегна достатня, пацієнти можуть ходити на милицях з опорою на передпліччя та ортезами, не потребуючи інвалідного візка. Пацієнти з повною травмою С8-Т12 – можуть пересуватися за допомогою ортезів parawalker як вдома, так і на вулиці.

Витрата енергії, споживання кисню та швидкість ходьби — можуть суттєво відрізнятися в залежності від форми, типу та ваги матеріалу пристроїв якими користуються пацієнти.

«Також однією з важливих особливостей цього періоду реабілітації – є відновлення психологічного та емоційного стану пацієнта! Частота виникнення депресії у пацієнтів становить приблизно 1/3 за перші шість місяців після травми. Депресія є ускладненням, яке потрібно лікувати! Самогубство є найпоширенішою причиною смерті після ТСМ у пацієнтів до 55 років. Частота посттравматичного розладу становить 17% і за звичай виникає в перші 5 років. Консультація з психіатром потрібна у разі появи у пацієнтів депресивних або психотичних проявів», — закцентувала пані Олена.

«Поранені зі складними травмами усвідомлюють, що не можуть повернутись в «свою бойову бригаду» і воювати далі, а з іншого боку – не хочуть в стані безпомічності й безпорадності повертатись додому. Тому ерготерапія та визначення ролі пацієнта в суспільстві є найважливішими чинниками відновлення психологічного стану.

Також метою санаторно-курортного етапу є забезпечення максимальної незалежності пацієнта, незалежно від ступеня інвалідності та інтеграція пацієнта у суспільство. А для родини важливо модифікувати будинок для можливостей пацієнтів із травмою спинного мозку», — підкреслила Олена Анатоліївна.

Підсумовуючи було зауважено, що при оцінці ефективності реабілітації на основі МКФ у пацієнтів з ураженням ЦНС було виявлено – найбільша динаміка досягнута у відновленні функцій, пов’язаних з апаратом руху (нейром’язові, скелетні), серцево-судинної системи та розумових функцій.

А недавній акцент на нейронній пластичності й відновленні нервів після спинальної травми привів до появи нового терміну «терапія на основі активності». Лікування засноване на активності, було оголошено як новий підхід до фізіотерапії для людей з SCI.

Олена Анатоліївна Гоженко також зауважила на проблемі яка потребує без відкладного вирішення — короткий час, який виділяється державою на реабілітацію (20-30 днів, а у військових від 11-12 днів до 34 днів), що є не достатнім часом для проведення повноцінної реабілітації при складних травмах. «Після такої нетривалої реабілітації у пацієнтів залишається можливість продовжити реабілітацію лише в приватних реабілітаційних центрах за власний кошт чи за кошти благодійників. Тому над цією проблемою потрібно об’єднуватись і спільно працювати навіть на законодавчому рівні», — наголосила Олена Анатоліївна.

Щиро вдячні медичному директору санаторію «Одеса» Служби безпеки України — Гоженко Олені Анатоліївні за відвідування та участь в конференції, дуже актуальні доповіді та досвід, яким вона поділилися зі слухачами!